Aristotel'

Aristotel'
	Aristotel'
	amuižgrek.: Ἀριστοτέλης
	; Aristotel'. Antižen bronzskul'pturan kopii Luvr-muzejas
radmižen toižend:	filosof
sündundan dat:	384 edel m.e.
sündundan sijaduz:	Stageira[d], Chalkidian League[d]
kolendan dat:	322 edel m.e.
kolendan sijaduz:	Chalcis[d], Vana-Makedoonia[d]
tat:	Nikomachos (Aristotelese isa)[d]
	Aristotel' VikiAitas
	Om sädusid VikiPurtkiš

Aristotel' (amuižgrek.: Ἀριστοτέλης; sünd. vl 384 edel m.e., Stagir-lidn, Frakii — kol. 322 e.m.e., Halkis, Evbejan sarel) oli amuižgrekalaine filosof, Platonan openik. Vodespäi 343 edel m. e. — Makedonijalaižen Aleksandran kazvatai da opetai. Vl 335 EME hän pani Likejan Peripatetižen školan alusen. Aristotel' oli klassižen periodan naturalist da amuižaigan lujas valatoitai dialektikantedomez'. Hän oli mugažo formaližen logikan alusenpanijan. Aristotel' om sänu tärtuzapparatan, kudambad nügüd'-ki kävutadas filosofijas da tedostiliš.

Aristotel' oli ezmäine, ken om sänu filosofijan kaikenpol'žen sisteman. Sihe sistemha mülüdas kaik ristitun šingotesen sferad — sociologii, filosofii, politik, logik, fizik. Aristotelin kaceged ontologijha oma lujas valatoitnuded ristitunmeletamišt. Hänen metafizine openduz om šingotanu Akvinalaižen Homoin sholastižen metodan abul.

Homaičendad

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 Aristotle
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28025983"></a>
↑ ^2,0 ^2,1 Deutsche Nationalbibliothek Record #118650130 // Integrated Authority File — 2012—2016.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q27302"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q36578"></a>
↑ ^3,0 ^3,1 Лосев А. Ф. Аристотель // Краткая литературная энциклопедия — М.: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q5061737"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4239850"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1248105"></a>
↑ ^4,0 ^4,1 Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19939115"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q84"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19025604"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1232629"></a>
↑ Любкер Ф. Aristoteles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 152–154.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q30091720"></a>
↑ Аристотель // Энциклопедический лексикон — СПб.: 1835. — Т. 3. — С. 52–54.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28090038"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4532135"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q21282454"></a>
↑ Aristotle

Edesine lugemine

Originaližed tekstad

Standartine (Berlinan) pästand (archive.org):

Vol. I (1831)
Vol. II (1831)
Vol. III (1831). Latinankel'žed tekstad.
Vol. IV (1836). Sholijad Aristotel'he.
Vol. V (1870). Fragmentad. Ližad sholijoihe. Ozutez.

Nece kirjutuz om vaiše ezitegez. Tö voit abutada meile, ku kohendat sidä da ližadat sihe.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q28025983">[https://www.biography.com/people/aristotle-9188415_Aristotle]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28025983"></a></div>-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 Aristotle
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28025983"></a>

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:de:Deutsche_Nationalbibliothek|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118650130/_Record_#118650130]_//_Integrated_Authority_File<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q27302"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q36578"></a></div>-2] 2,0 ^2,1 Deutsche Nationalbibliothek Record #118650130 // Integrated Authority File — 2012—2016.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q27302"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q36578"></a>

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q732577"_data-entity-id="Q4239850"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Лосев,_Алексей_Фёдорович|Лосев&nbsp;А.&nbsp;Ф.]]</i>_[http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke1/ke1-2971.htm_Аристотель]_//_[[:ru:Краткая_литературная_энциклопедия|Краткая_литературная_энциклопедия]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_<span_title="Москва"_style="border-bottom:_1px_dotted;_cursor:_help;_white-space:_nowrap">М.</span>:_[[:ru:Большая_российская_энциклопедия_(издательство)|Советская_энциклопедия]],_1962._—_Т.&nbsp;1.</span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q5061737"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4239850"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1248105"></a></div>-3] 3,0 ^3,1 Лосев А. Ф. Аристотель // Краткая литературная энциклопедия — М.: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q5061737"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4239850"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1248105"></a>

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q19025604"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q19939115|Berry&nbsp;A.]]</i>_[[:d:Q19025604|A_Short_History_of_Astronomy]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:London|London]]:_[[:d:Q1232629|John_Murray]],_1898.</span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19939115"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q84"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19025604"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1232629"></a></div>-4] 4,0 ^4,1 Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19939115"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q84"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q19025604"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1232629"></a>

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q30091720"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Aristoteles]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:ru:Зелинский,_Фаддей_Францевич|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_<span_title="Санкт-Петербург"_style="border-bottom:_1px_dotted;_cursor:_help;_white-space:_nowrap">СПб.</span>:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;152–154.</span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a_href="https://wikida] Любкер Ф. Aristoteles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 152–154.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q30091720"></a>

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q28090038">[[:ru:s:ЭЛ/ДО/Аристотель|Аристотель]]_//_''[[:d:Q21282454|Энциклопедический_лексикон]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_<span_title="Санкт-Петербург"_style="border-bottom:_1px_dotted;_cursor:_help;_white-space:_nowrap">СПб.</span>:_1835._—_Т.&nbsp;3._—_С.&nbsp;52–54.</span></span><div_style="display:none"><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28090038"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4532135"></a><a_href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q21282454"></a></div>-6] Аристотель // Энциклопедический лексикон — СПб.: 1835. — Т. 3. — С. 52–54.
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q28090038"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q4532135"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q21282454"></a>

[[http://www.notablebiographies.com/An-Ba/Aristotle.html_Aristotle]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] Aristotle

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Aristotel'
amuižgrek.: Ἀριστοτέλης^[1]
Aristotel'. Antižen bronzskul'pturan kopii Luvr-muzejas
radmižen toižend:	filosof
sündundan dat:	384 edel m.e.^[2]^[3]^[4]^[5]^[1]
sündundan sijaduz:	Stageira^[d], Chalkidian League^[d]^[1]
kolendan dat:	322 edel m.e.^[2]^[3]^[4]^[6]^[1]
kolendan sijaduz:	Chalcis^[d], Vana-Makedoonia^[d]^[1]
tat:	Nikomachos (Aristotelese isa)^[d]^[7]
Aristotel' VikiAitas
Om sädusid VikiPurtkiš